06 липня 2023
Адвокати АО «Яр.ВАЛ» прийняли участь в проведенні семінару на тему: «Окремі питання юридичного забезпечення та захисту суб’єктів господарювання»
04 липня 2023 року в приміщенні Київської торгово-промислової палати (КТПП) проведено семінар за участю адвокатів АО «Яр.ВАЛ», членів Комітету з питань безпеки ведення бізнесу КТПП та Комітету захисту бізнесу РАКО.
Тема семінару «Окремі питання юридичного забезпечення та захисту суб’єктів господарювання», на якому обговорено питання з наступною проблематикою:
- Щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно.
- Блокування податкових накладних. Актуальні питання. Зміни до постанови КМУ № 1165.
- Ризики арештів рахунків фізичних осіб та суб’єктів господарювання. Як їх упередити.
- Необґрунтовані висновки аналітичних продуктів (довідок), актів перевірок та як з ними боротися..
Список осіб, які прийняли безпосередню участь в проведені семінару:
Йосип Бучинський – Модератор на заході — Голова АО «Яр.ВАЛ», Голова Комітету з питань безпеки ведення бізнесу КТПП, Віце-президент ВГО АППУ, адвокат, Заслужений юрист України
Валерій БУНЯК — Заступник голови Комітету з питань безпеки ведення бізнесу КТПП, Керуючий партнер «BSB Partners», доповідач;
Юрій Долженко – партнер АО «Яр.ВАЛ», адвокат, член Комітету з питань безпеки ведення бізнесу КТПП, доповідач;
Дмитро Басалаєв — адвокат, представник Директорату Асоціації платників податків України, співдоповідач;
Ігор Балацький – партнер АО «Яр.ВАЛ», адвокат, член Комітету з питань безпеки ведення бізнесу КТПП, доповідач;
Оксана Грабовська – адвокат, головний бухгалтер, Президент Громадської спілки «Ювеліри України», доповідач;
Привітавши учасників семінару Модератор заходу Йосип Бучинський зазначив, що обрані питання семінару є дуже актуальними і важливими, як для бізнесу, так і для суспільства в цілому. Наголосив, що кожен може стикнутися з проблематикою питань даного семінару, як в повсякденному житті, так і під час ведення бізнесу. Запевнив, що доповідачі на семінарі є практикуючими адвокатами з великим досвідом та практичними кейсами надання правової допомоги з вказаної проблематики.
Перший спікер Юрій Долженко в своїй доповіді детально обговорив актуальні зміни в податковому законодавстві, що стосуються земельного та екологічного податку, а також податку на нерухоме майно з початку введення воєнного стану в Україні.
Зазначив, що питання сплати вказаних податків є досить актуальними, адже внесені законодавчі зміни з початку воєнного стану стосуються більшої частини населення країни. В той же час звернув увагу слухачів на сумнівну якість нових законодавчих змін, адже нові норми в своїй більшості не конкретизовані та суперечливі, а для вірного їх застосування бажано звертатись до кваліфікованих юристів в податковій галузі.
Юрій Валерійович навів конкретні випадки та приклади, які є підставою для звільнення від сплати вказаних податків в різні періоди, як для фізичних осіб, так і для юридичних осіб та зауважив, що існує багато нюанси для їх правильного застосування.
Як для прикладу навів проблематику застосування норм права по сплаті земельного податку зазначивши, що у 2022 році від сплати земельного податку звільняються земельні ділянки де велися або ведуться активні бойові дії та їх перелік визначається постановою Кабінету Міністрів України. Однак Кабінет Міністрів України такого переліку не визначив, але доручив розробити такий перелік Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, що суперечить нормам Податкового кодексу України. Зазначив, що лише нещодавно Верховною Радою України прийнято закон про внесення змін до Податкового Кодексу, які прибрали зазначену суперечність норм.
Співдоповідач адвокат Ігор Балацький в свою чергу розповів про важливі нюанси, які надають право не сплачувати податок на нерухоме майно. Зокрема зауважив, що у випадку знищення або пошкодження житлових або нежитлових будівель, така інформація має бути подана та зазначена у Реєстрі майна, пошкодженого або знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Першочергово подати інформацію про знищення або пошкодження майна можна через застосунок «Дія» та окреслив подальші кроки осіб. Крім того зазначив, що відповідним органом місцевої влади має бути прийнято рішення про звільнення власників таких будівель від частково або повної сплати податку.
Також акцентував увагу на інформації про свіжі правові позиції Верховного Суду з приводу сплати вказаних податків. Зауважив, що Верховною Радою України приймаються зміни до Податкового кодексу всупереч одного із головних принципів податкового законодавства, а саме «стабільність». Верховний Суд в своїх рішеннях хоч і погоджується з доводами, що державною прямо порушується вказаний принцип при внесенні змін до Податкового кодексу, однак все одно платники податків мають виконати свій обов’язок по сплаті податків та наповнення бюджету.
Адвокат Дмитро Басалаєв погодився з вище зазначеним та доповнив доповіді колег інформацією щодо екологічного податку зазначивши, що він не нараховується та не сплачується платниками, які зареєстровані (взяті на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення відносно: земельних ділянок котрі забруднені вибухонебезпечними предметами та земельних ділянок, які визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами. В обох випадках підставами для звільнення від сплати є подання платником відповідної заяви до органу місцевого самоврядування або військової адміністрації та прийняття даним органом рішення про встановлення податкових пільг зі сплати. Однак зауважив цікавий нюанс, що земельна ділянка, яка забруднена вибухонебезпечними предметами має бути зареєстрована в Державному земельному кадастрі.
Інший спікер Оксана Грабовська в своїй доповіді висвітила актуальну тему ризику арешту рахунків фізичних осіб та суб’єктів господарювання та зазначила, що з даною проблемою може зіткнутись будь-хто та вона стає надзвичайно актуальною.
Оксана Леонідівна зазначила, що з 06.05.2023 органам виконавчої служби повернено повноваження арешту грошових коштів на арештованих банківських рахунках боржників. Нагадала, що таке блокування було тимчасово призупинено на початку повномасштабної війни для громадян, чиї борги не перевищували 100 тисяч гривень.
Арешт на банківські рахунки може бути накладений у ході виконання, наприклад, судового рішення про стягнення певних сум заборгованостей. Це можуть бути цивільні правовідносини, аліменти, сплата за житлово-комунальні послуги, штрафи за вчинення адміністративних правопорушень, тощо. Одночасно зауважила, що фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати (13400 грн.) протягом одного місяця, а також сплачувати податки та збори, за умови, що такий поточний рахунок визначений для здійснення таких операцій.
Також нагадала слухачам, що у період дії воєнного стану в Україні зупиняється стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги на територіях, де ведуться активні бойові дії, та тимчасово окупованих територіях, не застосовується звернення стягнення на пенсію, стипендію, крім певних декількох випадків.
Крім того, Оксана Грабовська доповіла про актуальну проблему стосовно внутрішньо банківського фінансового моніторингу діяльності своїх клієнтів, згідно якої банки додатково наділені правом встановлювати власні, внутрішні критерії перевірки (фінансового моніторингу), які становлять інформацію із обмеженим доступом, і не розголошуються.
Внаслідок таких дій здійснення банком фінансового моніторингу, він може відмовити клієнту у ділових відносинах, як при первинному зверненні, так й вже після тривалої співпраці, наслідком чого є закриття всіх відкритих у банку рахунків, розірвання в односторонньому порядку всіх укладених з банком договорів та відмова у проведенні фінансових операцій без попередження та повідомлення причин.
Зауважила, що Банк може заблокувати картки і відмовити у їх розблокуванні без зазначення причини, відповідно до положень Договору про банківське обслуговування, на які раніше ніхто не звертав увагу. У випадку наявності у банку будь-яких сумнівів щодо походження коштів, він направляє запит своєму клієнту з вимогою надати документи та/або відомості для з’ясування джерел походження коштів/статків, необхідності таких переказів та з’ясування іншої інформації, яку банк вважати вважатиме за необхідне з’ясувати, щоб виконати вимоги законодавства про фінансовий моніторинг.
Окремо Оксана Грабовська зауважила, що по-перше з 01.08.2023 р. Національний банк України запровадив нові правила переказу грошей та поповнення рахунку через термінали, відповідно до яких всі фінансові установи жорстко змушують ідентифікувати особу кожного, хто поповнює рахунок через термінал, навіть на 1 гривню. Це спрямоване на подальше посилення контролю над походженням коштів простих українців.
По-друге, з 01.07.2023 р. набирають чинності зміни податкового законодавства, про які важливо знати особам, які використовують рахунки REVOLUT, WISE, PAYPAL, PAYONEER. Ці платіжні системи будуть подавати звіт про відкриті клієнтами рахунки та обороти за ними. Після чого, податкова служба перевірить чи сплачені з цих сум податки і, якщо вирішить, що не сплачені, надасть особі запит або відразу прийме податкове повідомлення-рішення про донарахування податків.
Валерій Буняк, як практикуючий адвокат, в своїй доповіді зупинився на прикладах розслідувань кримінальних проваджень, пов’язаних з оподаткуванням, в основу яких покладено «Аналітичний продукті».
В його практиці при складанні «Аналітичного продукту» у жодному випадку не використовувались первинні документи, не аналізувалось жодної норми законодавства, все зроблено на підставі припущень та інформації, яка міститься в базах даних до яких має доступ Бюро економічної безпеки України.
Зауважив, що з вивчених раніше «Аналітичних продуктів» можна виокремити найбільш вживані формулювання, як от: «…проведення ймовірно ризикових господарський операцій», «…контрагенти включені до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості», «…операції мають ознаки транзитності та фіктивності», «…порушення строків подання податкової звітності».
З викладених підстав в «Аналітичних продуктах» робляться висновки «…про ймовірність завищення податкового кредиту з ПДВ», «…про ймовірність недоврахування та несплату податкових зобов’язань».
Доповідач зауважив, що «Аналітичний продукт» є недопустимим доказом в розумінні КПК України, як сам по собі, так і як документа експертизи, бо не є первинним фінансовим документом за с. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Однак все одно використовується в якості інструмента тиску на бізнес, як підстава проведення обшуків, вилучення майна, накладення арешту на активи та банківські рахунки.
Наостанок емоційно виступив Юрій Долженко з болючої для всього бізнесу темою блокування податкових накладних, з якою майже кожен суб’єкт господарювання, який є платником ПДВ стикався в своїй діяльності.
Першочергово Юрій Валерійович зазначив, що одним із запобіжників блокування реєстрації ПН є подача до контролюючого органу таблиці даних платника податків. Зауважив, що Таблиця даних платника податку обов’язково подається з поясненнями, в яких описується вид діяльності підприємства, виробничі процеси з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Як практикуючий адвокат з даною проблематикою, навів реальні підстави для неврахування таблиці даних, таких як: здійснення платником податку ризикових операцій, невідповідність визначених платником податку в таблиці даних видiв діяльності наявним у платника податку основним засобам, недостатня кількість необхідних матеріальних ресурсів, виплата заробітної плати менше законодавчо встановленого рівня та інші.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних Юрій Долженко окреслив порядок дій суб’єкта господарювання та окремо зупинився на питанні подання пояснень до контролюючого органу для відновлення реєстрації ПН, зокрема, про що необхідно зазначати в поясненнях, який порядок опису обставин господарських відносин з контрагентами, які документи необхідно додавати та інше. Окремо зауважив, що нещодавні зміни в законодавстві дозволили контролюючому органу приймати рішення про можливість платнику податків надати додаткові пояснення та додаткові документи до раніше поданих пояснень. В цьому випадку у платника податків є 5 днів для подання додаткових пояснень та документів, якими як показує практика платники податків нехтують, що призводить до прийняття податковим органом негативного рішення.
На останок Юрій Долженко звернув увагу слухачів на важливий нюанс судового оскарження рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, а саме, строк позовної давності. Зауважив, що Верховний Суд у своїх рішеннях дійшов правового висновку, що у випадку адміністративного оскарження рішень контролюючого органу, застосовується спеціальний строк позовної давності для звернення до суду для суб’єктів господарювання, який становить лише 1 календарний місяць. Дуже часто позовні заяви подані з простроченням вказаного терміну суди повертають, мотивуючи це пропущенням строку позовної давності і потім апеляційний суд залишає таке рішення без змін. В кінцевому випадку суб’єкт господарювання позбавляється права на судовий захист порушених прав.
В результаті проведеного семінару, модератор Йосип Бучинський подякував спікерам за їхню участь в проведеному семінарі та професійний виклад матеріалу. Переконаний, що якісна юридична підтримка та супроводження бізнесу відіграє важливу роль у зміцненні економічної ситуації в Україні. Висловив готовність спікерів надавати кваліфіковану юридичну допомогу громадянам та суб’єктам господарювання для досягнення спільних цілей.
