29 травня 2023
Адвокати АО «Яр.ВАЛ» прийняли участь в роботі Круглого столу за темою: «Бюро економічної безпеки працює. Чи сталося, як гадалося?»
23 травня 2023 року за участю адвокатів АО «Яр.ВАЛ» в Київській торгово-промисловій палаті (КТПП) проведено зустріч у форматі Круглого столу за темою: «Бюро економічної безпеки працює. Чи сталося, як гадалося?»
Предметом обговорення Круглого столу були питання:
— Мета створення БЕБ. Чи вона досягнута?
— «Аналітичний продукт» в теорії і практиці;
— Арешт рахунків та активів у кримінальних провадженнях. Проблемні питання.
Список осіб, які прийняли безпосередню участь в роботі Круглого столу:
Йосип Бучинський – Модератор на заході — Голова АО «Яр.ВАЛ», Голова Комітету з питань безпеки ведення бізнесу КТПП, Віце-президент ВГО АППУ, адвокат, Заслужений юрист України
Валерій БУНЯК — Заступник голови Комітету з питань безпеки ведення бізнесу КТПП, Керуючий партнер «BSB Partners», доповідач;
Ольга Василевська-Смаглюк – народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, співавтор Закону України «Про Бюро економічної безпеки України»;
Віта Полянська – помічник-консультант народного депутата України Ольги Василевської-Смаглюк;
Андрій Антонищак — народний депутат VIII скликання, Віце-президент ВГО АППУ з питань правоохоронної діяльності;
Дмитро Басалаєв — Адвокат, представник Департаменту по взаємодії з БЕБ та ВГО АППУ, співдоповідач;
Беспалов Максим – Адвокат, член ТСК Верховної Ради України з питань реформування БЕБ України, записався на виступ;
Герман Миколайович Анісімов – суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді, секретар третьої судової палати.
Павло Слободянюк – суддя Шевченківського районного суду м. Києва;
Тихоненко Ірина Петрівна – судовий експерт-економіст ГО «Асоціація Незалежних Судових Експертів України»
Педь Ірина Валеріївна Керуючий партнер – Генеральний директор ТОВ «Експертна груп «S&D Ukraine» (доктор економічних наук, експерт судово-економічної експертизи)
Оксана Журба – редактор, журналіст «Юридична Газета»;
Некрасов В’ячеслав – д.ю.н., професор Національної академії внутрішніх справ, радник Президента ВГО АППУ;
Грігол Катамадзе — Надзвичайний і Повноважний Посол, Президент ВГО «Асоціація платників податків України», Віце-президент Асоціації платників податків Європи
та члени асоціації Бублей Володимир Володимирович – Президент Української асоціації вторинних металів; Ізовіт Тетяна Леонідівна -Президент-голова правління Асоціації «Укрлегпром»; Бородиня Олександр Григорович – Президент ГО Ліга «Укршкірвзуттяпром»; Хіргій Ігор Владиславович – Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу»; Давид Алханішвілі — радник Президента ВГО АППУ.
Члени комітету КТПП з безпеки ведення бізнесу;
Члени комітету захисту бізнесу Ради адвокатів Київської області;
Представники бізнесу, службові особи суб’єктів господарювання.
Привітавши учасників засідання Круглого столу Модератор заходу Йосип Бучинський зазначив, що тема Круглого столу є дуже актуальною і важливою як для бізнесу та і суспільства в цілому.
Зауважив, що ініціювання проведення Круглого столу з даною проблематикою, організатори жодним чином не мали на меті пошук та визначення будь-кого винуватим у виникненні проблем, які стали предметом розгляду на Круглому столі.
Йосип Бучинський запропонував учасникам в ході обговорення обмінятись думками і пропозиціями з приводу двох найбільш суттєвих проблему в роботі бізнесу – дублювання повноважень правоохоронних органів при втручанні в роботу бізнесу та «Аналітичний продукт», як основний інструмент тиску на бізнес, та що конкретно можливо зробити з даною проблематикою, які корективи внести в норми діючого законодавства, щоб наслідком їх стали зміни в роботі конкретних відомств і це разом мало б наслідком зменшення протиправного тиску на бізнес.
Валерій Буняк в своїй доповіді зупинився на основних проблемах, які перешкоджають досягненню основної мети створення Бюро економічної безпеки, а саме: проблеми дублювання функцій різних правоохоронних органів у сфері економіки, у першу чергу в розслідуванні податкових злочинів, і недопущення тим самим невиправданого тиску на бізнес. Серед маси проблем виділено наступні:
– окрім БЕБ, розслідуванням злочинів у сфері економіки займаються також органи ДБР, Національної поліції та навіть Служби безпеки України, та, як наслідок, є зловживання з підслідністю, які мають різні форми;
– питання застосування «Аналітичного продукту» як доказу, адже з аналізу чинного законодавства дає підстави для висновків, що «Аналітичний продукт» не є джерелом доказів та доказом у кримінальному проваджені;
– арешт рахунків і активів на практиці є найбільш розповсюдженою формою тиску на бізнес;
– відсутність єдиної судової практики у питанні арешту майна та його скасування.
Валерій Буняк висловив пропозицію необхідності внесення змін до ст.ст. 171, 173, 424 КПК України, які допоможуть вирішити вказані проблемні питання.
Далі виступив адвокат АО «Яр.ВАЛ» Дмитро Басалаєв, який погодився з аргументами Валерія Буняка. Як у практикуючий адвоката є приклади розслідувань кримінальних проваджень, пов’язаних з оподаткуванням, усіма правоохоронними органами (не тільки БЕБ України, а й Національною поліцією, ДБР та СБУ).
Дмитро Басалаєв зазначив, що в його практиці при складанні «Аналітичного продукту» у жодному випадку не використовувались первинні документи, а лише інформація яка міститься в базах даних до яких має доступ БЕБ України.
З вивчених раніше «Аналітичних продуктів» можна виокремити найбільш вживані формулювання, як от: «…проведення ймовірно ризикових господарський операцій», «…контрагенти включені до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості», «…операції мають ознаки транзитності та фіктивності», «…порушення строків подання податкової звітності».
З викладених підстав в «Аналітичних продуктах» робляться висновки «…про ймовірність завищення податкового кредиту з ПДВ», «…про ймовірність недоврахування та несплату податкових зобов’язань».
Доповідач зауважив, що «Аналітичний продукт» в якості інструмента тиску на бізнес, як підстава проведення обшуків, вилучення майна, накладення арешту на активи та банківські рахунки, нажаль є «ефективним».
Народний депутат України Ольга Василевська-Смаглюк, яка є співавтором Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», а наразі також є заступником Голови Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами Бюро економічної безпеки України, висловила готовність до практичної та конструктивної взаємодії з бізнесом в процесі підготовки змін та доповнень до Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», які дадуть змогу ефективному перезавантаженню БЕБ, гарантуючи справедливість та прозорість його діяльності.
В ході подальшої дискусії адвокат Максим Беспалов детально обговорив проблеми з розслідування непідслідних злочинів. Зазначив, що розповсюдженою схемою зловживання з підслідністю є оперативне супроводження розслідування кримінальних проваджень оперативним підрозділом органу, до компетенції якого не входить розслідування проваджень такої категорії.
Наприклад, оперативний працівник Національної поліції збирає матеріали про ухилення від сплати податків, направляє його в БЕБ, в якому детектив вносить відомості до ЄРДР, після чого дає доручення оперативникам, які принесли матеріали, на проведення певних слідчих і процесуальних дій, у тому числі обшуків і арештів рахунків.
Переконаний, що ефективним способом вирішення цієї проблеми є внесення змін до КПК, зокрема, внесення до ст. 41 КПК України законодавчої заборони слідчому / детективу / прокурору направляти доручення про проведення слідчих / процесуальних дій оперативним працівникам органів, до компетенції яких не віднесено розслідування даних злочинів.
Також Максим Беспалов окреслив іншу розповсюджену проблему з його практики, а саме, формальний підхід зі сторони всіх ланок правоохоронної системи до виконання вимог ст. 214 КПК України.
Для прикладу навів випадок коли заявник звернувся до правоохоронного органу з вимогою про внесення відомостей до ЄРДР щодо певної юридичної особи за ознаками злочину передбаченого ст. 212 КК України. Однак, заявнику було відмовлено у зв’язку з відсутністю в заяві відомостей, що можуть свідчити про вчинення вказаного кримінального порушення, зокрема, додатків до заяви у вигляді акту перевірки, експертного висновку, дослідження, будь-якого іншого документа, який би підтверджував суму збитків або навіть посилання на існування будь-якого з таких документів, а також не зазначенням конкретної суми збитків у цифровому вигляді.
Не погодившись з рішенням про відмову, заявник звернувся зі скаргою до суду, який в подальшому своїм рішенням зобов’язав правоохоронний орган внести відомості до ЄРДР за даним фактом.
На думку доповідача одним із способів вирішення даної проблеми є можливість доведення до правоохоронних органів та судів нижчих інстанцій колишніх роз’яснень Пленуму Верховного Суду щодо застосування ст. 214 КПК по податковим злочинам.
Свою думку також висловила судовий-експерт економіст Ірина Тихоненко зазначивши, що до неї в практиці, як до судового експерта, звертаються для підтвердження змісту «Аналітичного продукту», однак як фахівець вона не може підтвердити його зміст. Це пов’язано перш за все через те, що зміст «Аналітичного продукту» складається в основному з описової частини підприємства та становить зазвичай 15 сторінок і це дані про підприємство, про його власників, відкриті та закриті банківські рахунки засоби зв’язку та інше. Потім 1,5 – 2 сторінки це дані з баз даних контролюючого органу і на підтсаві цього робиться висновок про «ймовірність заниження сплати податків».
Ірина Петрівна констатувала, що в усіх «Аналітичних продуктах» з якими вона працювала не проаналізовано жодного первинного документа підприємства, жодної норми законодавства, все зроблено на підставі припущень, але за їх рахунок правоохоронні органи арештовують рахунки, проводять обшуки та інше.
Не вірним є підхід коли можна підтвердити висновки про ймовірність шкоди, адже будь-яке нарахування податку має бути обґрунтоване на підставі вивчення фінансово-господарських документів підприємства.
Дуже багато є питань до доказовості «Аналітичного продукту», його створення та його сприйняття. На її переконання він має використовуватись працівниками БЕБ як внутрішній документ на підставі якого має проводитись інша діяльність органу.
Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Павло Слободянюк зазначив, що на його переконання всі перебільшують значення «Аналітичного продукту». З його практики детективи БЕБ при поданні клопотань до суду про накладення арешту або проведення обшуку в основу їх обґрунтування покладають «Аналітичний продукт». З практики можна сказати, що зі змісту деяких клопотань вбачаються ознаки маніпулятивного підходу для призначення обшуку або арешту, тобто слідчий / детектив подає разом з клопотанням пакет документів, який йому вигідно, щоб не показати всю об’єктивну картину розслідування та на підставі якого буде можливість прийняти «позитивне рішення» для слідчого. Суд в свою чергу при розгляді клопотання приймає рішення на підставі тих даних та керується тим пакетом документів, які подав слідчий / детектив і саме при такому пакеті документів є підстави для задоволення клопотання. Все залежить від «процесуальної культури» ініціатора клопотання.
Зауважив, що в злочинах про ухилення від сплати податків обов’язково має бути акт перевірки, який визначає точну суму коштів, які були сплачені до бюджету, адже іноді «Аналітичний продукт» не висвітлює певних обставин та інформації з якої може працювати суду щоб мати об’єктивну картину.
Констатував, що нажаль є велика кількість судових рішень, які працівники БЕБ навмисно не виконують, як то повернення арештованого майна, і закон не містить механізму впливу судом на слідчих через не виконання судових рішень, тобто не можна здійснити належний судовий контроль.
Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Герман Анісімов з приводу вказаної проблематики зазначив, що закони пишуться в контексті для «добросовісних виконавців», однак далеко не всі працівники правоохоронних органів є такими. Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду давно та послідовно відстоює правову позицію, що зібрані не належним суб’єктом докази як наслідок визнаються недопустимими.
З його точки зору «Аналітичний продукт» має розглядатись як рапорт працівника, що має формалізовану думку / припущення, що вчиняється злочин і даний продукт не може носити ніякого іншого характеру ніж вірогідний.
На його переконання було б доречно внести зміни в КПК щодо боязку Верховного Суду робити час від часу обов’язковий збір судової практики, аналізувати його та робити правові висновки, які мають бути враховані всіма учасниками кримінального процесу та судом.
Емоційно виступив на засіданні Круглого столу народний депутат VIII скликання, полковник Національної гвардії України Андрій Антонищак, який зазначив, що ефективна робота відомства в значній мірі залежить від правильного та неупередженого підбору кадрів, в першу чергу керівника відомства, який спроможний сформувати професійну, кваліфіковану та вмотивовану на результат команду, адже довіра до держави формуються з довіри до тих, хто діє від імені держави. В зв’язку з зазначеним, необхідно, на його думку, прискорити розгляд Законопроєкту по БЕБ в першому читанні для інформування суспільства про внесені зміни та новації. Також він наголосив на необхідності розгляду питання запровадження податку на виведений капітал, як елементу податкової реформи.
Майже всі учасники Комітету та запрошені гості активно долучилися до обговорення проблем навколо роботи Бюро. Засідання Круглого столу відбулося конструктивно, у форматі діалогу. Учасники мали змогу обмінятися своїми думками та напрацюваннями щодо необхідності вирішення нагальних проблем функціонування Бюро економічної безпеки. Всі пропозиції та зауваження будуть узагальнені Комітетом з питань безпеки ведення бізнесу при КТПП та надіслані до відповідних органів законодавчої та виконавчої влади.
